Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

певним чином

  • 1 pitch

    1. n
    1) смола; вар; пек; дьоготь
    2) бітум
    3) кидок
    5) оберемок, повна лопата (чогось)
    6) партія товару, викинутого на ринок
    7) мор. кільова качка
    8) висота (тону)
    9) рівень, ступінь; інтенсивність
    10) постійне місце (вуличного торговця)
    11) поле, майданчик
    12) схил, нахил; похилість
    13) кут нахилу
    14) геол. падіння
    15) тех. модуль; крок
    16) амер. жарти, приповідки; базікання
    17) похвала; вихваляння
    18) амер., розм. намір, мета, завдання
    2. v
    1) смолити
    2) споруджувати, ставити (намет)
    3) розташовуватися (десь); бути розташованим
    4) кидати, шпурляти; спорт. подавати, посилати (м'яч)
    5) виставляти на продаж
    6) амер. продавати, торгувати
    7) падати; ударитися
    8) мор. відчувати кільову качку
    9) надавати певного забарвлення; підносити; подавати певним чином
    10) муз. давати певний тон
    11) установити на певному рівні; гідно оцінити
    12) мати нахил, знижуватися
    13) протиставляти; нацьковувати (когось)
    14) розповідати байки
    15) амер. хвастати; перебільшувати
    16) розм. подрімати
    17) карт. оголошувати козир
    18) мостити брущаткою
    19) обтісувати (камінь)
    20) тех. зачіпляти (про зубці)
    21) театр. вирушити на гастролі

    pitch inрозм. енергійно братися (за справу)

    pitch intoрозм. накидатися, нападати

    pitch on — лаяти, картати

    pitch upon — вибрати, зупинитися на (чомусь)

    to pitch a yarn (a fork) — базікати, теревенити

    to pitch a woo — залицятися; пестити; обнімати

    * * *
    I n
    смола; вар; дьоготь; пек; бітум
    II v III n
    1) кидок; подача, кидок (гольф, крикет, бейсбол); предмет, який кидається, подається ( м'яч); місце удару м'яча об землю; = pitchout
    2) кількість кинутого за один раз, оберемок, повна лопата
    3) партія товару, викинутого на ринок
    4) мop. кільова хитавиця
    5) висота (тону, звуку)

    to go off pitch — фальшивити; ( стандартна) частота камертона

    6) рівень; ступінь; сила; інтенсивність; напруга
    7) верх; вершина; висота

    the pitch of perfection — сама довершеність; висота, з якої яструб кидається на свою жертву

    8) постійне місце (вуличного торговця, жебрака, продавця газет); звичайне місце виступу (вуличного оратора, артиста); = pitchman
    9) cпopт. частина крикетного поля між лініями тих, які подають, того, хто відбиває, та боулера; поле, майданчик
    10) схил, спад, нахил; пологість, похилість; кут нахилу
    11) cпeц. тангаж

    pitch angle — кут тангажа; пітч-кут

    12) коротка, дуже крута ділянка сходження ( альпінізм)
    13) гeoл. падіння ( пласта)
    14) тex. крок (заклепочного шва, гвинтової різі); модуль, пітч
    15) cл. жарти, примовки ( вуличного торговця); базікання; похвала; промова на захист ( чого-небудь); вихваляння; рекламування; розхвалювання ( товару продавцем); рекламне оголошення, реклама (по радіо, телебаченню)
    16) cл. довід; пропозиція
    17) план дій; лінія; підхід
    18) cл. намір, мета, завдання
    19) привал; стоянка; табір; бівуак; вибір місця для табору, стоянки, привалу
    20) cл. стан справ; розклад
    21) карточна гра; оголошення козиря ( карти)
    IV v
    1) вривати, вкопувати, вбивати в землю; споруджувати, встановлювати; ставити ( крикетні ворітця); влаштовуватися ( табором); бути розташованим; ставити; приставляти; сісти, розташуватися; влаштуватися; оселитися; осісти де-небудь
    2) кидати, шпурляти; підкидати; cпopт. кидати, подавати, посилати м'яч (гольф, крикет, бейсбол); закручувати, гнати м'яч ( гольф); подавати м'яч гравцеві з биткою ( бейсбол); грати за або замість того, хто подає ( бейсбол)
    3) виставляти на продаж; cл. продавати ( що-небудь), торгувати ( чим-небудь); продавати з лотка ( на вулиці)
    4) мop. зазнавати кільової хитавиці
    5) падати; ударятися; зариватися; занурюватися; ( upon) вибрати, зупинитися на кому-небудь, чому-небудь; ( upon) випадково натрапити на кого-небудь, що-небудь; ( into) накидатися, нападати на кого-небудь
    6) ( into) накинутися, енергійно взятися за що-небудь
    7) задавати тон, настроювати на який-небудь лад; надавати певного забарвлення; подавати певним чином; мyз. мати, задавати або надавати певної висоти, тону; настроювати; давати основний тон
    8) встановлювати на певному рівні, намічати; оцінювати
    9) мати нахил; ( різко) знижуватися
    10) нацьковувати, протиставляти ( кого-небудь кому-небудь)
    11) cл. розповідати байки, перебільшувати, прибріхувати; хвастатися, "прибріхувати"
    12) здрімнути, подрімати
    13) кapт. оголошувати козир
    15) мостити брущаткою, брукувати; обтісувати ( камінь); споруджувати кам'яну основу; облицьовувати ( каменем)
    16) тex. зачіпляти ( про зубці); з'єднувати
    17) миcт.; cпeц. відправитися на гастролі або в поїздку
    18) cл. влаштувати вечірку
    19) cл. розхвалювати, нав'язувати що-небудь
    20) cл. залицятися

    English-Ukrainian dictionary > pitch

  • 2 pose

    1. n
    1) поза
    2) удавання, прикидання
    2. v
    1) ставити в позу; розташовувати певним чином
    2) ставати в позу, позувати
    3) викладати; формулювати
    4) спантеличити, збентежити
    5) пропонувати, ставити (завдання тощо)
    6) хизуватися, маніритися
    * * *
    I a; фр.; геральд. II n
    1) поза; позування
    2) поза, удавання
    III v
    1) ставити в певну позу; розташовувати яким-небудь чином; позувати, приймати позу
    2) рисуватися, приймати позу, вигляд
    3) викладати, висловлювати, формулювати
    4) пропонувати, ставити (питання, завдання)
    5) представляти; бути
    IV v
    заганяти в глухий кут, приводити в замішання, спантеличувати

    English-Ukrainian dictionary > pose

  • 3 Кузанський, Ніколай

    Кузанський, Ніколай (справжнє прізв. Кребс) (1401, Куза на Мозелі - 1464) - нім. філософ, теолог, вчений. Навчався у Гейдельберзькому, Падуанському і Кельнському ун-тах. Од 1448 р. кардинал римо-католицької церкви, відомий релігійний діяч. Займався також дослідженнями у галузі математики, астрономії, географії тощо. Філософія К. формувалася на межі Середньовіччя і доби Гуманізму, зазнала впливу античного і християнського доробку, філософії піфагореїзму, платонізму, неоплатонізму і аристотелізму як античної, так і християнської доби. Як у християнського філософа, Бог у центрі уваги К., проте не стільки сам по собі - нескінченність, недоступна для пізнання, - скільки у співвідношенні зі створеним ним світом. Якщо Бог у К. - це "абсолютний максимум", то світ - це "відносний максимум" О. станній не має якогось визначеного центру та просторових меж; планета Земля також не є певним чином локалізована і помірно рухається у безмежжі простору. У розумінні Бога К. яскраво виявився один із провідних принципів його філософії - принцип збігу протилежностей (лат. coincidentia oppositorum), а саме: Бог є трансцендентним щодо світу (універсуму) й одночасно іманентним, присутнім у кожній його частині, нехай щонайменшій. Нескінченність у К. постає як Вічність, або максимальна присутність, тобто Безначальний початок - Бог-Отець. Вічність, як прояв нескінченності, фіксує рівність самій собі. Проте "Рівність" уже покладає "своє інше" Отця, тобто Бога-Сина. їхню єдність символізує Святий Дух. Апофатична нескінченність перетворюється на продуктивну Божественність Трійці Д. ля конкретизації думки - яким чином світ залучається до буття, К. важливі два принципи: 1) обмеження "абсолютного максимуму"; 2) розгортання Бога у світ і згортання, або повернення усіх речей у Божественне лоно. Розгортання є початком розмежування максимуму і мінімуму, які в Абсолюті втратили свій сенс, але у скінченному світі його отримують. Так єдність розгортається у кількість; спокій - у рух; вічність - у час; тотожність - у відмінність; рівність - у нерівність тощо. Людина, за К., - це мікрокосм, подібний до макрокосму, в якому здійснюється єдність божественного і природного. Назва основного твору "De docta ignorantia" ("Про вчене незнання") розкриває основну пізнавальну ідею творчості К., яка полягає назагал у тому, що найвища мудрість - це визнання власної пізнавальної неспроможності. Проте це не відмова від раціоналізму, а його відкриття на рівні металогіки. Зіставлення можливостей скінченного розуму веде від об'єкта до об'єкта, встановлюючи їх подібність, але воно нездатне цілковито відтворити картину світобудови, тому зупиняється перед нескінченністю (розум так наближається до істини, як вписаний багатокутник до кола). Те, що несила осягнути "розуму", здолає "інтелект", що підносить людину до божественного рівня - інтелектуального споглядання, в якому ототожнюються протилежності. Цьому має відповідати стан людської душі: віра керує розумом, а розум поширює віру; інтелектуальне пізнання є розгортанням віри.
    [br]
    Осн. тв.: "Про вчене незнання" (1440); "Про втаємниченого Бога" (1444); "Апологія вченого незнання" (1449); "Візія Бога" (1453); "Про злагоду віри" (1453) та ін.

    Філософський енциклопедичний словник > Кузанський, Ніколай

  • 4 метод художній

    МЕТОД ХУДОЖНІЙ - естетична категорія, що позначає історично обумовлений спосіб створення творів мистецтва, побудований на певній усвідомленій і раціонально визначеній системі принципів і прийомів відбору, узагальнення та художнього перетворення життєвого матеріалу. Поняття М.х. часто ототожнюють із творчим методом. Основою такого ототожнення є їх усвідомлення художниками і раціональна обґрунтованість. У той час як творчий метод є характеристикою індивідуального творчого процесу, який може мати певні особливості і не зводитись до певного художнього методу, М.х. є характеристикою конкретно-історичних особливостей художнього процесу і лежить в одній площині з поняттями "художня епоха", "художній напрям", "художня течія", "художній стиль", які характеризують художній процес в цілому. В новоєвропейській філософії проблема методу вперше порушується Декартом, який у філософському трактаті "Міркування про метод" виклав принципи раціоналізму - необхідність визначення принципів або перших начал як вихідного пункту наукового пізнання. Ці принципи лягли в основу класицизму в мистецтві (Буало). Поява поняття "М. х." значною мірою обумовлена розвитком теоретичної рефлексії щодо художнього і творчого процесу, ототожненням мистецтва з наукою на підставі розуміння мистецтва як однієї з форм пізнання дійсності (Гегель). Певна свідома установка на дослідження людини і суспільства засобами мистецтва із сфери естетичної теорії проникає у творчу майстерню художника і змушує його свідомо ставитись до тих специфічних прийомів творчості, які раніше формувались інтуїтивно. Термін "метод" щодо мистецтва вперше застосовує Гете, але активно його починають вживати стосовно "реалізму" як певного художнього напряму С. аме для художників цього напряму стає характерним усвідомлений підхід до творчого процесу, значною мірою пов'язаний із впливом позитивного наукового знання про суспільство і людину. Формування історичного погляду на людину і суспільство суттєвим чином позначається на розумінні людини, сутність, поведінка, психологія якої визначаються конкретно-історичними обставинами життя. Це певним чином позначається на загальній картині мистецтва, для якого характерним стає переважний розвиток літератури, оскільки лише засобами літератури стає можливим створити образ людини як процес її становлення та змін, обумовлених загальною соціокультурною динамікою. Починаючи із Золя, який теоретично обґрунтував специфіку методу "натуралізму", поява нових течій у європейському мистецтві зазвичай супроводжувалась і появою "художніх маніфестів", в яких художники формулювали своє бачення "відношення мистецтва до дійсності" і обґрунтовували свої художні та творчі методи. Багатоманітність та принципова розбіжність художніх течій модернізму та постмодерну певною мірою пояснюються і зрослою теоретичною самосвідомістю сучасних художників, які самостійно визначаються в своїх естетичних теоретичних засадах. Категорія М.х була предметом серйозних наукових дискусій між радянськими та західними естетиками (Гароді) у зв'язку з теорією "соціалістичного реалізму", яка була однією з найзаідеологізованіших у радянській естетиці. В західній естетиці категорія М.х. не має широкого застосування у зв'язку з поширенням концепцій про інтуїтивну, позасвідому природу творчості, яка не керується раціональними засадами. Визнаючи велике значення інтуїтивних та позасвідомих моментів в творчому процесі, не можна заперечувати і наявність (особливо в умовах панування наукових, раціональних засад діяльності людини в сучасній культурі) пануючих в певний історичний період усвідомлених та раціональних принципів художньої діяльності. Очевидно, саме тому категорія М.х. використовується переважною більшістю естетиків для характеристики новоєвропейського етапу розвитку мистецтва.

    Філософський енциклопедичний словник > метод художній

  • 5 cast

    I
    n
    1) кидок
    2) кидання; метання
    3) відстань кидка
    4) певна кількість; вихід (продукції)
    5) покидьки, послідки; екскременти; блювотина
    6) театр. розподіл ролей
    7) акторський склад
    8) взірець, зразок
    9) склад (розуму тощо); тип
    10) гіпсовий зліпок
    11) гіпсова пов'язка; шина
    12) відтінок
    13) підрахунок
    14) амер. здогадка, припущення; прогноз
    15) погляд; вираз очей
    16) тех. литво; плавка
    17) місце для вудіння риби
    19) ризик, ставка, шанс
    II
    v (past і p.p. cast)
    1) кидати; метати

    to cast a look (a glance, an eye) — кинути оком, зиркнути

    2) втрачати; міняти (зуби, роги); скидати (листя)
    3) виливати, лити (метал)
    4) ухвалювати вирок
    5) бракувати (коней тощо)
    6) заст. обмірковувати
    7) робити припущення; провіщати
    8) театр. розподіляти (ролі); давати роль (акторові)
    9) скинути, народити передчасно (про тварин)
    10) підраховувати; підсумовувати

    cast away — а) відкидати; б) викидати

    cast back — а) відкинути назад; б) спростувати (обвинувачення)

    cast down — а) руйнувати; б) скидати; в) опускати (очі); г) пригнічувати

    cast off — а) покидати; б) скидати; в) відмовлятися

    cast out — викинути, вигнати; примусити піти

    cast up — а) викидати; б) підраховувати; в) підводити (очі, голову)

    to cast light — проливати світло (наupon); вносити ясність

    to cast a vote — подавати голос (на виборах)

    to cast in one's teeth — дорікати, докоряти (комусь)

    to cast a slur — кидати тінь (на когось); порочити, ганьбити

    to cast beyond the moon — фантазувати

    to cast a spell upon smb.зачарувати когось

    * * *
    I n
    1) кидок; кидання, метання; закидання ( волосіні); відстань кидка; відстань, пройдена кинутим предметом
    2) метання ( у грі в кості); кількість викинутих очок
    3) шанс, ризик
    4) певна кількість; кількість продукту, що добувається або виробляється; вихід ( продукції)
    5) те, що відкидається, викидається або скидається ( шкіра змії); покидьки
    6) блювотна маса, блювотина; екскременти
    7) миcт.,; кiнo розподіл ролей; склад виконавців ( у даній виставі); акторський склад; список діючих осіб, виконавців
    9) підрахунок; обчислення
    10) aмep. здогад, припущення; пророкування; прогноз
    11) склад ( розуму); тип, рід
    12) погляд; вираз очей
    13) легка косоокість (тж. cast in the eye)
    16) мeд. гіпсова пов'язка; шина
    17) тex. лиття, виливок; форма для виливка; плавка ( кількість металу)
    18) cпeц. місце, придатне для вудіння риби
    II v
    ( cast)
    1) кидати, шпурляти; викидати, закидати; метати; (on, over) розкидати ( насіння); refl кидатися на коліна, до чиїх-небудь ніг
    2) скидати (тж. cast off)
    3) звільнити; прогнати; відпустити
    4) мop. (тж. cast off) віддавати ( швартови); відвалювати
    6) тex. відливати, лити

    to cast in cementбyд. заливати цементом

    7) юp. присуджувати до сплати збитків
    8) обмірковувати, міркувати; робити припущення; пророкувати
    9) втрачати ( зуби); міняти ( роги); скидати ( шкіру)
    10) викинути, народити передчасно ( про тварин)
    12) кидати, відкидати (світло, тінь); to cast light upon smth, проливати світло на що-небудь
    13) миcт.,; кiнo розподіляти ( ролі); давати роль
    15) підраховувати, підводити (підсумок; тж. cast up)
    16) to cast in / into / a state, condition увергати, занурювати, вкидати в який-небудь стан
    17) to cast about for smth шукати, вишукувати що-небудь

    English-Ukrainian dictionary > cast

  • 6 dresser

    n
    1) декоратор, оформлювач вітрин
    2) театр. костюмер
    3) мед. асистент (під час операції); хірургічна сестра
    4) шкіряник; апретурник
    5) гірн. сортувальник; сортувальний механізм
    6) с.г. зерноочищувальна установка, трієр
    7) камердинер
    8) амер., розм. франт, піжон
    9) кухонний стіл з полицями для посуду; мисник
    10) кухонна шафа для посуду
    11) амер. туалетний столик (комод) із дзеркалом
    * * *
    I n
    1) див. dress II + - er камердинер; той, хто певним чином одягається; aмep. франт, піжон (тж. smart dresser)
    2) той, хто обробляє або виробляє що-небудь; майстер з...
    3) декоратор, оформлювач вітрин
    4) миcт. костюмер
    5) мeд. асистент (під час операції, перев'язці); хірургічна сестра
    6) сортувальник; гipн. сортувальний механізм; c-г. зерноочисна установка
    7) бурозаправник; гipн. верстат для заправлення бурів
    II n
    1) кухонний стіл з полицями для посуду; кухонна шафа ( для посуду)
    2) aмep. туалетний столик або комод із дзеркалом

    English-Ukrainian dictionary > dresser

  • 7 fashion

    1. n
    1) спосіб; манера; вигляд

    after (in) a fashion — певним чином, до деякої міри

    to make fashion — робити вигляд, удавати

    2) фасон; форма
    3) мода, стиль

    to be the fashion, to be in fashion — бути в моді

    to bring (to come, to grow) into fashion — вводити (входити) в моду

    fashion partsтех. фасонні частини

    fashion pieceмор. фашенпіс

    2. v
    1) надавати вигляду (форми); виготовляти, виробляти (тж fashion out)

    to fashion a boat out of a tree-trunkзробити (видовбати) човен із стовбура дерева

    2) тех. формувати, моделювати
    3) пристосовувати
    * * *
    I n
    1) образ; манера, вигляд
    2) фасон; крій; форма
    4) ( the fashion) фешенебельне товариство, вищий світ
    5) пpикм. фасонний; модний
    II v
    1) надавати вигляду, форми; обробляти; тex. фасонувати, моделювати

    English-Ukrainian dictionary > fashion

  • 8 lay

    I
    1. n
    1) положення, розташування (чогось)
    2) напрям
    3) обриси (берега); рельєф
    4) мор. спуск (троса)
    5) розм. рід занять; фах, робота
    6) коротка пісенька (балада); короткий ліричний вірш
    7) спів пташки

    to be in (good, full) lay — добре нестися (про курку)

    2. adj
    1) світський, мирський; недуховний, нецерковний
    2) непрофесіональний
    3) карт. некозирний

    lay figure — а) манекен; б) нереальний образ; в) нікчема

    II
    1. v (past і p.p. laid)
    1) класти, покласти
    2) прокладати, закладати (кабель тощо); установлювати
    3) лягати
    4) повалити; прибити, прим'яти (посіви)
    5) битися об заклад; пропонувати парі
    6) відбуватися
    7) вкривати, накривати, застилати
    8) накрити на стіл
    9) ставити (пастку); влаштовувати (засідку)
    10) нестися, класти яйця
    11) накладати (штраф)
    12) покладати (надії)
    13) надавати (значення)
    14) викладати, подавати (факти)
    15) заспокоювати; розвіювати (сумніви)

    to lay an apprehension — заспокоїти, розвіяти побоювання

    16) сукати, вити (канат)
    17) мор. прокладати (курс)
    18) приписувати (вину); обвинувачувати
    19) доводити до певного стану

    to lay by the heels — а) закувати в кайдани, ув'язнити; б) позбавити свободи, можливості рухатися

    to lay flat — зрівняти із землею

    to lay hands on oneself — накласти на себе руки

    to lay heads together — радитися, обговорювати

    to lay one's plans bare — розкрити свої плани

    to lay one's skirt — давати відтяти свою голову; битися об заклад

    to lay smb. under a necessity — примушувати когось

    to lay smb. under obligation — зобов'язати когось

    to lay the land waste — спустошити країну

    to lay stomach for a while — підживитися

    to lay to rest — прилягти відпочити

    to lay smb. under contribution — накласти на когось контрибуцію

    lay about: to lay about one — завдавати ударів направо й наліво

    lay aside (by)а) відкладати (убік); б) приберігати; відкладати; в) кидати, відмовлятися; г) виводити з ладу

    lay down — а) класти, укладати; б) запасати і зберігати; в) відмовлятися (від посади); г) залишати (надію); д) складати (план); є) установлювати, затверджувати; є) платити за профане парі

    lay offа) скидати (одяг); б) відкладати (вбік); в) припиняти роботу; амер. звільняти робітників; г) амер. відпочивати

    to lay off for a week — відпочити тиждень; д) амер. планувати, розмічати; є) розм. перестати чіплятися (набридати)

    lay onа) завдавати (ударів); нападати, накидатися; б) накладати (шар фарби); в) прокладати (труби); г) нагулювати (м'ясо); д) пускати собак по сліду

    lay out — а) виймати, викладати, розкладати; б) збити з ніг, повалити, вивести з ладу; в) планувати, розмічати

    lay over — а) покривати; обкладати; б) відкладати, відстрочувати

    lay to — а) лягати в дрейф; б) навалюватися на весла

    lay up — а) запасати, відкладати, накопичувати, нагромаджувати; б) виводити тимчасово з ладу

    to lay up a ship for repairs — поставити корабель на ремонт; в) бути прикутим до ліжка

    2. past від lie III
    * * *
    I [lei] n
    1) положення, розташування ( чого-небудь); мop. спуск ( троса)
    2) cл. рід занять, професія, робота; план, намір
    3) коханка; коханець; злягання
    4) мop.; cпeц. частка в підприємстві ( у китобійному промислі)
    5) c-г. несучість; яйцекладка
    II [lei] v
    ( laid)
    1) класти, покласти; лягати; класти певним чином

    to lay the foundation — закласти фундамент; започаткувати

    2) встановлювати; розробляти
    3) прокладати, закладати
    4) повалити, звалити; (into, on) накидатися; ( about) розмахувати чим-небудь; прим'яти, прибити
    5) pass поміщати; переносити ( дію)
    6) пропонувати парі, битися об заклад; робити ставку ( на перегонах)
    7) покривати ( килимом); накладати ( фарбу)
    8) накривати ( на стіл); закладати дрова, вугілля ( у камін)
    9) ставити ( пастку); влаштовувати ( засідку); aмep.; cл. ( for) підстерігати кого-небудь ( у засідці)
    10) класти ( яйця), нестися; eнт. відкладати ( яйця)
    11) накладати (штраф, покарання); покладати ( зобов'язання); приписувати ( провину)
    12) покладати ( надії); надавати ( значення)
    13) викладати, представляти ( факти); ставити ( питання); заявляти ( претензію)
    14) розсіювати ( сумніви); заспокоювати; виганяти ( злих духів)
    15) вити, сукати ( канат)
    16) мop. прокладати ( курс)
    17) переспати (з жінкою; to get laid, " трахнути").

    to lay heads together — радитися; обговорювати

    III [lei] n IV [lei] a
    1) світський, мирський; не духовний; який не має чернечого сану
    V [lei] a VI [lei] past від lie IV

    English-Ukrainian dictionary > lay

  • 9 toe

    1. n
    1) палець на нозі

    great (big) toe — великий палець (ноги)

    2) носок (чобота, панчохи)
    3) передня частина копита
    4) нижня частина, нижній кінець (чогось)
    5) закрут підкови; б) розм. нога
    7) тех. п'ята, підп'ятник

    from top to toe — з голови до п'ят; від голови до ніг

    to tread on smb.'s toes — наступити комусь на мозолю; боляче образити когось; допекти комусь до живого

    to be on one's toesбути життєрадісним (діяльним, рішучим)

    to turn up one's toes — простягти ноги, померти

    2. v
    1) торкатися (бити) носком

    to toe the line (the mark, the scratch)а) спорт. стати на стартову лінію; б) стати в шеренгу; в) перен. суворо додержуватися правил; підкорятися вимогам

    2) ударяти кінчиком ключки (у гольфі)
    3) надв'язувати носок (панчохи)
    4) криво забивати цвях
    5) набивати косячки (рубчики) (на взуття)
    6) шк., розм. штурхати
    * * *
    I n
    1) палець ноги, great /big/ toe великий палець ( ноги)

    to stub ones toe on /over/ smth — спотикнутися об що-н.; помилятися в інтерпретації чого-н., ставати в безвихідь перед чим-н.

    2) носок (ноги, черевика, панчохи)

    to turn ones toes out [in] — ставити ноги шкарпетками назовні [всередину]

    to dance on ones toes — ходити /танцювати/ на пуантах

    6) нижня частина, нижній кінець (чого-н.)
    7) тex. п'ята
    ••

    the toe of Italy " — носок чобота, західний край Апеннінського півострова

    on ones toes — життєрадісний; діяльний; рішучий, активний; готовий до дій, в ( повній) готовності; насторожі

    to fight it out toe to toe — вирішити справу /спір/ в рукопашній сутичці

    to tread /to step/ on smb 's toes — боляче зачепити кого-н.; зачепити чиїсь відчуття

    to di и in ones toes — зайняти жорстку позицію; не відступати ні на крок

    to turn up ones toes, to turn ones toes up — cл. "протягнути ноги", померти

    the toe of my boot itches — = мені так, хочеться дати йому стусана

    II
    1) торкатися або ударятися носком

    to toe the starting linecпopт. вийти на старт

    to toe the line /the mark, the scratch, the crack/ — cпopт. встати на стартову доріжку; стати в шеренгу; [див. є;]; ударяти кінчиком ключки ( у гольфі)

    to toe a stocking — надв'язати панчоху; ставити рубчики, косяки ( на взуття)

    4) cл.; жapг. давати стусана

    to toe smb out of the room — вигнати кого-н. стусаном з кімнати

    5) (з прислів.) ставити ногу ( певним чином)

    to toe out — ставити ноги носками нарізно /в різні боки/

    to toe the line /the mark, the scratch, the crack/ — строго дотримуватися правив; виконувати установки, проводити певну лінію; підкорятися вимогам [див. 1]

    to toe and heel it — відбивати чечітку, танцювати степ

    English-Ukrainian dictionary > toe

  • 10 cast

    I n
    1) кидок; кидання, метання; закидання ( волосіні); відстань кидка; відстань, пройдена кинутим предметом
    2) метання ( у грі в кості); кількість викинутих очок
    3) шанс, ризик
    4) певна кількість; кількість продукту, що добувається або виробляється; вихід ( продукції)
    5) те, що відкидається, викидається або скидається ( шкіра змії); покидьки
    6) блювотна маса, блювотина; екскременти
    7) миcт.,; кiнo розподіл ролей; склад виконавців ( у даній виставі); акторський склад; список діючих осіб, виконавців
    9) підрахунок; обчислення
    10) aмep. здогад, припущення; пророкування; прогноз
    11) склад ( розуму); тип, рід
    12) погляд; вираз очей
    13) легка косоокість (тж. cast in the eye)
    16) мeд. гіпсова пов'язка; шина
    17) тex. лиття, виливок; форма для виливка; плавка ( кількість металу)
    18) cпeц. місце, придатне для вудіння риби
    II v
    ( cast)
    1) кидати, шпурляти; викидати, закидати; метати; (on, over) розкидати ( насіння); refl кидатися на коліна, до чиїх-небудь ніг
    2) скидати (тж. cast off)
    3) звільнити; прогнати; відпустити
    4) мop. (тж. cast off) віддавати ( швартови); відвалювати
    6) тex. відливати, лити

    to cast in cementбyд. заливати цементом

    7) юp. присуджувати до сплати збитків
    8) обмірковувати, міркувати; робити припущення; пророкувати
    9) втрачати ( зуби); міняти ( роги); скидати ( шкіру)
    10) викинути, народити передчасно ( про тварин)
    12) кидати, відкидати (світло, тінь); to cast light upon smth, проливати світло на що-небудь
    13) миcт.,; кiнo розподіляти ( ролі); давати роль
    15) підраховувати, підводити (підсумок; тж. cast up)
    16) to cast in / into / a state, condition увергати, занурювати, вкидати в який-небудь стан
    17) to cast about for smth шукати, вишукувати що-небудь

    English-Ukrainian dictionary > cast

  • 11 dresser

    I n
    1) див. dress II + - er камердинер; той, хто певним чином одягається; aмep. франт, піжон (тж. smart dresser)
    2) той, хто обробляє або виробляє що-небудь; майстер з...
    3) декоратор, оформлювач вітрин
    4) миcт. костюмер
    5) мeд. асистент (під час операції, перев'язці); хірургічна сестра
    6) сортувальник; гipн. сортувальний механізм; c-г. зерноочисна установка
    7) бурозаправник; гipн. верстат для заправлення бурів
    II n
    1) кухонний стіл з полицями для посуду; кухонна шафа ( для посуду)
    2) aмep. туалетний столик або комод із дзеркалом

    English-Ukrainian dictionary > dresser

  • 12 lay

    I [lei] n
    1) положення, розташування ( чого-небудь); мop. спуск ( троса)
    2) cл. рід занять, професія, робота; план, намір
    3) коханка; коханець; злягання
    4) мop.; cпeц. частка в підприємстві ( у китобійному промислі)
    5) c-г. несучість; яйцекладка
    II [lei] v
    ( laid)
    1) класти, покласти; лягати; класти певним чином

    to lay the foundation — закласти фундамент; започаткувати

    2) встановлювати; розробляти
    3) прокладати, закладати
    4) повалити, звалити; (into, on) накидатися; ( about) розмахувати чим-небудь; прим'яти, прибити
    5) pass поміщати; переносити ( дію)
    6) пропонувати парі, битися об заклад; робити ставку ( на перегонах)
    7) покривати ( килимом); накладати ( фарбу)
    8) накривати ( на стіл); закладати дрова, вугілля ( у камін)
    9) ставити ( пастку); влаштовувати ( засідку); aмep.; cл. ( for) підстерігати кого-небудь ( у засідці)
    10) класти ( яйця), нестися; eнт. відкладати ( яйця)
    11) накладати (штраф, покарання); покладати ( зобов'язання); приписувати ( провину)
    12) покладати ( надії); надавати ( значення)
    13) викладати, представляти ( факти); ставити ( питання); заявляти ( претензію)
    14) розсіювати ( сумніви); заспокоювати; виганяти ( злих духів)
    15) вити, сукати ( канат)
    16) мop. прокладати ( курс)
    17) переспати (з жінкою; to get laid, " трахнути").

    to lay heads together — радитися; обговорювати

    III [lei] n IV [lei] a
    1) світський, мирський; не духовний; який не має чернечого сану
    V [lei] a VI [lei] past від lie IV

    English-Ukrainian dictionary > lay

  • 13 pitch

    I n
    смола; вар; дьоготь; пек; бітум
    II v III n
    1) кидок; подача, кидок (гольф, крикет, бейсбол); предмет, який кидається, подається ( м'яч); місце удару м'яча об землю; = pitchout
    2) кількість кинутого за один раз, оберемок, повна лопата
    3) партія товару, викинутого на ринок
    4) мop. кільова хитавиця
    5) висота (тону, звуку)

    to go off pitch — фальшивити; ( стандартна) частота камертона

    6) рівень; ступінь; сила; інтенсивність; напруга
    7) верх; вершина; висота

    the pitch of perfection — сама довершеність; висота, з якої яструб кидається на свою жертву

    8) постійне місце (вуличного торговця, жебрака, продавця газет); звичайне місце виступу (вуличного оратора, артиста); = pitchman
    9) cпopт. частина крикетного поля між лініями тих, які подають, того, хто відбиває, та боулера; поле, майданчик
    10) схил, спад, нахил; пологість, похилість; кут нахилу
    11) cпeц. тангаж

    pitch angle — кут тангажа; пітч-кут

    12) коротка, дуже крута ділянка сходження ( альпінізм)
    13) гeoл. падіння ( пласта)
    14) тex. крок (заклепочного шва, гвинтової різі); модуль, пітч
    15) cл. жарти, примовки ( вуличного торговця); базікання; похвала; промова на захист ( чого-небудь); вихваляння; рекламування; розхвалювання ( товару продавцем); рекламне оголошення, реклама (по радіо, телебаченню)
    16) cл. довід; пропозиція
    17) план дій; лінія; підхід
    18) cл. намір, мета, завдання
    19) привал; стоянка; табір; бівуак; вибір місця для табору, стоянки, привалу
    20) cл. стан справ; розклад
    21) карточна гра; оголошення козиря ( карти)
    IV v
    1) вривати, вкопувати, вбивати в землю; споруджувати, встановлювати; ставити ( крикетні ворітця); влаштовуватися ( табором); бути розташованим; ставити; приставляти; сісти, розташуватися; влаштуватися; оселитися; осісти де-небудь
    2) кидати, шпурляти; підкидати; cпopт. кидати, подавати, посилати м'яч (гольф, крикет, бейсбол); закручувати, гнати м'яч ( гольф); подавати м'яч гравцеві з биткою ( бейсбол); грати за або замість того, хто подає ( бейсбол)
    3) виставляти на продаж; cл. продавати ( що-небудь), торгувати ( чим-небудь); продавати з лотка ( на вулиці)
    4) мop. зазнавати кільової хитавиці
    5) падати; ударятися; зариватися; занурюватися; ( upon) вибрати, зупинитися на кому-небудь, чому-небудь; ( upon) випадково натрапити на кого-небудь, що-небудь; ( into) накидатися, нападати на кого-небудь
    6) ( into) накинутися, енергійно взятися за що-небудь
    7) задавати тон, настроювати на який-небудь лад; надавати певного забарвлення; подавати певним чином; мyз. мати, задавати або надавати певної висоти, тону; настроювати; давати основний тон
    8) встановлювати на певному рівні, намічати; оцінювати
    9) мати нахил; ( різко) знижуватися
    10) нацьковувати, протиставляти ( кого-небудь кому-небудь)
    11) cл. розповідати байки, перебільшувати, прибріхувати; хвастатися, "прибріхувати"
    12) здрімнути, подрімати
    13) кapт. оголошувати козир
    15) мостити брущаткою, брукувати; обтісувати ( камінь); споруджувати кам'яну основу; облицьовувати ( каменем)
    16) тex. зачіпляти ( про зубці); з'єднувати
    17) миcт.; cпeц. відправитися на гастролі або в поїздку
    18) cл. влаштувати вечірку
    19) cл. розхвалювати, нав'язувати що-небудь
    20) cл. залицятися

    English-Ukrainian dictionary > pitch

  • 14 toe

    I n
    1) палець ноги, great /big/ toe великий палець ( ноги)

    to stub ones toe on /over/ smth — спотикнутися об що-н.; помилятися в інтерпретації чого-н., ставати в безвихідь перед чим-н.

    2) носок (ноги, черевика, панчохи)

    to turn ones toes out [in] — ставити ноги шкарпетками назовні [всередину]

    to dance on ones toes — ходити /танцювати/ на пуантах

    6) нижня частина, нижній кінець (чого-н.)
    7) тex. п'ята
    ••

    the toe of Italy " — носок чобота, західний край Апеннінського півострова

    on ones toes — життєрадісний; діяльний; рішучий, активний; готовий до дій, в ( повній) готовності; насторожі

    to fight it out toe to toe — вирішити справу /спір/ в рукопашній сутичці

    to tread /to step/ on smb 's toes — боляче зачепити кого-н.; зачепити чиїсь відчуття

    to di и in ones toes — зайняти жорстку позицію; не відступати ні на крок

    to turn up ones toes, to turn ones toes up — cл. "протягнути ноги", померти

    the toe of my boot itches — = мені так, хочеться дати йому стусана

    II
    1) торкатися або ударятися носком

    to toe the starting linecпopт. вийти на старт

    to toe the line /the mark, the scratch, the crack/ — cпopт. встати на стартову доріжку; стати в шеренгу; [див. є;]; ударяти кінчиком ключки ( у гольфі)

    to toe a stocking — надв'язати панчоху; ставити рубчики, косяки ( на взуття)

    4) cл.; жapг. давати стусана

    to toe smb out of the room — вигнати кого-н. стусаном з кімнати

    5) (з прислів.) ставити ногу ( певним чином)

    to toe out — ставити ноги носками нарізно /в різні боки/

    to toe the line /the mark, the scratch, the crack/ — строго дотримуватися правив; виконувати установки, проводити певну лінію; підкорятися вимогам [див. 1]

    to toe and heel it — відбивати чечітку, танцювати степ

    English-Ukrainian dictionary > toe

  • 15 бир

    1. один; бир кӱн бар, бир кӱн йох, бир кӱн ач, бир кӱн тох одного дня є, одного дня немає, одного дня голодний, одного дня ситий СБЧ; бир чифт нал одна пара підків СБ; бир аттым, эт'и даан аттым кинула одне (яблуко), кинула й друге П; бир чингенедэн армалых бузулмай через одного цигана ярмарок не псується СБЧ; бир эльнен беш харпуз тутулмаз однією рукою п'ять кавунів не утримаєш СГ; бир бирин сайып сӱйейлер вони люблять і шанують один одного П; бир бирин артындан один за другим О; бир бирне беңзийлер вони подібні один на одного У; бир бирин хыймайлер, саймайлер не співчувають один одному, не шанують ВН; бир биримизге харшы йырладых ми співали один проти одного Б; бир бириндэн один за другимМ; бирдэн бир один-єдиний К; бир бол- / ол- О / К об'єднуватися, єднатися; бир йердэ разом ВН; бир йертэ де-небудь СМ; отурду бир олуп даа присів, лишившись сам Г; бир т'ере один раз О; бир эт- об'єднувати, з'єднувати, єднати О.
    2. один раз, одного разу; бир бағас — ош-кош, бир бағас — канҗа-пчах дивишся раз — милі-любі, дивишся знов — на ножах СБЧ; бир д'ельдим дӱнйайа, бир даа д'еламам я прийшов у світ один раз, більше прийти не зможу СК.
    3. єдиний; йынанырым бир аллаға вірую в єдиного бога Г; ону бирне айтма не кажи цього нікому Г; бир бол- бути єдиним СМ.
    4. однаковий, однаково; бир дӱгӱль не однаковий У; он бармахтан эпси дэ бир авури (й) із десяти пальців усі болять однаково СБЧ; эпси дэ бир ағрый усі вони болять однаково СЛ; абуну т'ессен, ағрый — бир ағрый оцей поріжеш, болить — однаково болять СГ; эп тэ бир усе одно К; шап та / шеп тэ бир, шет'ер да бир що галун, що цукор — однаково СБ / Г, СГ.
    5. певний, якийсь, котрийсь, такий собі, певним чином, так собі; бен бир Т'ӧроғлуйум я такий собі Тьороглу СК; бир хонуштух отак собі, якось так ми погуляли К; бир вахта колись, певного часу Б; бир заманда колись СМ; бир талай певна кількість У; бир хач декілька, кілька СБФ, Г, К, СГ; бир шей / ший щоcь, що-небудь СЛ / М; эр бир кожний, кожен; эр бир ший усе СМ.
    6. приблизно, близько; бир беш кӱн сон т'етирийсиз принесете днів через п'ять СМ; т'етэйим мен бир йеди йылға піду я років на сім Б; бир алты-йеди йапрах близько шестисеми листків К; бир д'ирим йыладыр, д'ирим д'ирим беш йыладыр олуйду це сталося приблизно року двадцятого — двадцять п'ятого СК; бир хач кілька, декілька СБФ.
    7. трохи, небагато, дещо; бир хонуш- трохи поговорити СЛ; бир даа див. даа; бир даан див. даан; бир дэне див. дэне; бир пара СБ, бир талай НБЄ, бир тосат Б трохи; див. бири, бири-бири, бириси, бир-эт'и.

    Урумско-украинский словарь > бир

  • 16 апостеріорі і апріорі

    АПОСТЕРІОРІ і АПРІОРІ ( від лат. а posteriori - з наступного; a priori - з попереднього) - філософські поняття, що визначають знання, набуте з досвіду, і знання, наявне в свідомості до досвіду Р. озрізнення цих видів знання особливо характерне для раціоналізму (Декарт, Ляйбніц та ін.). Сенсуалізм заперечував існування апріорних знань, природжених ідей та "істин розуму" на відміну від "істин факту" (Лоте, Гельвецій, інші мислителі). Кант, в "Критицічистого розуму" намагався поєднати ці точки зору і тим самим модифікував дані поняття Д. ля пояснення походження теоретичного знання (математики, природознавства, метафізики), він розчленував у ньому форми і "матерію" (матеріал). Форми споглядання (простір і час) та категорії - форми мислення - Кант вважав апріорними, а відчуття - досвідними, результатом впливу речей в собі на органи почуття людини. Підставою було те, що абстрактні (чисті) простір і час не даються нам іззовні, а виробляються зусиллями суб'єкта, дією продуктивної уяви, а категорії - працею мислення, розуму; на відміну від відчуттів, такі форми створюються, а не сприймаються. Активність суб'єкта має місце в обох випадках, але в першому вона більша і якісно інша, ніж у другому. Наступний період розвитку філософії довів, що філософські категорії - результат діяльності усього суспільства. Народжуючись, людина через мову і сукупність матеріальних і духовних відносин засвоює готові категоріальні структури пізнання і діяльності. Ці структури вже сформовані до неї, і людина їх сприймає, а не початково виводить із досвіду. Категорії філософії є узагальненням багатовікового досвіду людства, історії всього суспільства, а не лише розумової діяльності окремого індивіда Д. ійсне співвідношення апріорного та апостеріорного полягає у тому, що знання, які на попередньому етапі були одержані досвідним шляхом, сформувавшись, далі вже передують досвідові і в такий спосіб організують його і певним чином спрямовують. За такого розуміння апостеріорного та апріорного беруться до уваги як вторинний, відображальний характер знання, так і його активність.
    М. Булатов

    Філософський енциклопедичний словник > апостеріорі і апріорі

  • 17 Бруно, Джордано Філіппо

    Бруно, Джордано Філіппо (1548, Неаполь - 1600) - італ. філософ, релігійний мислитель, поет. Домініканський монах, який через заняття астрономією вийшов на осмислення світобудови, що його церква кваліфікувала як єресь. Був схоплений інквізицією й ув'язнений у Римі (1593 - 1599). Через відмову зректися своїх переконань був спалений живим на вогнищі. За допомогою концептуального апарату неоплатонізму, розробленого Кузанським, Фічіно та Піко делла Мірандолою, Б. прагнув здійснити синтез ідей гностичної традиції Відродження, деяких ознак давньоєгипетської релігійності й досократівської гредьк. філософії. У центрі його уваги - проблема співвідношення людини, як своєрідного мікрокосму, із Всесвітом, як макрокосмом, пошук гармонії людини з Космосом через магічну організацію її уяви і вдосконалення інтелекту як монадного відображення універсуму. Монадологічний підхід значною мірою визначає специфіку філософування Б., знаходячи обґрунтування і конкретизацію у багатьох його працях. Зазнавши чималого впливу Коперника, Б., проте, розглядає геліоцентричну систему лише як один із незліченних світів природного універсуму, що є безконечним, вічним і постає "Богом в речах". Основною складовою буття виступає монада як самодостатнє просте утворення, якому притаманна єдність матеріального й ідеального, об'єктивного й суб'єктивного. Космос - це мережа ієрархізованих монад, які є автономними і водночас зумовлюють одна одну. У цій ієрархії Бог знаходиться на найвищому щаблі, як "монада монад", проста і водночас внутрішньо поділена на протилежності. В ній наявні розрізнення і збіг руху й нерухомості, центру і периферії, матерії і форми, частини й цілого, отже, панує монадологічний принцип "все в усьому". Середній щабель належить душам, а третій, найнижчий, - атомам, найменшим часткам матерії. Філософія Б. містить чимало ідей, які певним чином були розроблені в концепціях наступних мислителів - від Спінози, Ляйбніца та нім. романтиків (передусім, Шеллінга) до сучасних езотериків. Водночас наукоцентрична традиція філософування тлумачить Б. як сподвижника науки, своєрідний прафеномен справжнього науковця, прообраз сучасного вченого.
    [br]
    Осн. тв.: "Про тіні ідей" (1582); "Бенкет на попелі" (1584); "Про причину, початок і єдине" (1584); "Про безконечність, всесвіт і світи" (1584); "Вигнання звитяжного звіра" (1584); "Про героїчний ентузіазм" (1585); "Про монаду, число і фігуру" (1591).

    Філософський енциклопедичний словник > Бруно, Джордано Філіппо

  • 18 деонтична логіка

    ДЕОНТИЧНА ЛОГІКА - розділ сучасної логіки, де досліджуються міркування з деонтичними висловлюваннями. До цих висловлювань входять слова: "дозволено", "заборонено", "обов'язково". Витоки логічного підходу до аналізу деонтичних модальностей можна знайти ще в працях Ляйбніца, який у 1672 р. написав працю "Елементи природного права", де спробував визначити основні нормативні модальності та виявити логічні відношення між ними. Він вважав, що на такі поняття, як "обов'язково", "дозволено", "байдуже", "заборонено" можна перенести всі основні положення логічного вчення Аристотеля, зокрема, його погляди на відношення між традиційними (алетичними) модальностями. Саме цією працею Ляйбніца було започатковано народження нового напряму логічних досліджень, а саме Д. л. Однак ідеї нім. вченого занадто випереджали свій час, потреби тогочасної науки та можливості розвитку логіки у XVII ст. Сучасники скептично сприйняли його концепцію, не оцінивши її новизни та новаторства, що призвело зрештою до її забуття. Лише у XVIII ст. науковці знову повертаються до аналізу цієї проблематики. Так, англ. філософ Бентам висунув у своїх працях ідею логіки повеління, або логіки волі О. днак, на відміну від Ляйбніца, Бентам вважав, що його вчення повинно стати новим напрямом логічного знання, відмінним від старої аристотелівської логіки. Плани Бентама не були реалізовані, він так і не зміг системно розвинути свої ідеї, сформулювати на їх основі обґрунтовану концепцію нової логіки А. встр. учений Малі у 1926 р. побудував одну з перших логічних теорій нормативних міркувань. Свою логіку він назвав "логікою волі" і запропонував для цього напряму логічного знання назву "деонтика". Назва "Д. л." була запроваджена пізніше, незалежно від Малі, фінськ. філософом і логіком Врігтом у 1951 р В. иділяють два основні етапи становлення Д. л. На першому етапі досліджувалися, по суті, не самі норми, а висловлювання, які їх описують. На другому етапі починають досліджувати вже власне норми, створюються логічні системи, де логіка норм розглядається як розширення темпоральної логіки (т зв. деонтико-темпоральна логіка), логіки дії або взаємодії. У Д. л. розглядаються деонтичні можливі світи, ідея яких була висловлена ще Кантом. Якщо в деонтично можливому світі є певна норма, то в деяких інших деонтичних світах ця норма виконується. Тобто у деякому можливому світі конструюються певні уявлення про належне, які виконуються в іншому можливому світі, між ними встановлюється відношення досягненості. Логічні теорії, в яких досліджуються деонтичні характеристики норм, знайшли широке застосування в різних науках, зокрема в праві. Так, розуміння логічних характеристик норм, знання логічних законів, яким вони підпорядковуються, дозволяє з'ясувати логічну структуру правових норм, більш точно прояснити предмет та методи правознавства. Окрім того, побудова численних логічних теорій норм дозволила певним чином навіть обґрунтувати можливість права як теоретичної дисципліни.

    Філософський енциклопедичний словник > деонтична логіка

  • 19 держави концепції

    ДЕРЖАВИ КОНЦЕПЦІЇ - концепції у політичній філософії, що стосуються походження держави та її суті. Концепції, які стосуються походження держави, можна поділити на дві групи. Перша група включає концепції, які стверджують, що існують необхідні суспільні передумови для появи та існування держави. У більшості цих концепцій найважливішою суспільною передумовою вважають потребу підтримувати певний лад у суспільстві (на противагу безладдю, хаосу). Друга група - концепції (розвинуті передусім такими ідеологіями, як анархізм та комунізм), які вважають, що поява та існування держави зумовлені перехідними історичними обставинами Щ. о стосується суті держави, її структури та її функцій, то основні концепції також можна поділити на дві групи - концепцію політичного реалізму та нормативну концепцію (це відповідає двом найважливішим концепціям політики). У першій групі концепцій державу розуміють як засіб, з допомогою якого деякі суспільні верстви здійснюють свою владу над іншими суспільними верствами у межах даної території. Сюди можна віднести концепцію Мак'явеллі, марксистську та деякі елітарні концепції. У річищі цього теоретичного спрямування терміном "держава" можна позначити будь-які установи давньосхідних деспотій, грецьк. держав-полісів, Римської імперії, феодальної монархії, тоталітарних або сучасних демократичних держав. У групі концепцій, яка слідує нормативному розумінню, виходять з того, що сучасне поняття держави (як і сучасне розуміння політики) бере свій початок в європейській історії передмодерного часу. Передусім державна влада повинна бути певним чином узаконеною. Найважливішим принципом узаконення (легітимізації) модерної держави стало визнання, що дищим сувереном державної влади є народ. Найзагальніша ознака всіх нормативних концепцій полягає в тому, що вони пов'язують з поняттям держави певні цінності або норми. Одним із поширених варіантів є концепція, коли до держави ставлять вимогу, щоб вона була націлена на здійснення ідеї справедливості як регулятивної ідеї (продовження платонівсько-аристотелівської традиції). До нормативних належить впливова концепція, яку називають ідеєю мінімальної держави. Тут справедливість розуміють як рівність громадян перед законом та такий характер самих законів, Що вони дозволяють громадянам максимально використовувати свої здібності у забезпеченні якомога вищого рівня добробуту та культури Ї. ї ще називають ліберальною (див. лібералізм), правовою, або формальною концепцією. Означення "формальна" зумовлене тим, що держава розглядається як деяка самодостатня установа. Суть цієї концепції полягає у тому, що завдання держави вбачається у забезпеченні відповідного правового порядку. Різні течії політичної філософії та різні ідеології неоднаково відповідають на питання, у чому має полягати найважливіше призначення (суспільна функція) держави О. дні вважають, що держава повинна нести відповідальність за рівень добробуту та соціальної справедливості ("держава всезагального добробуту", "соціальна держава"), дбати про соціальну рівність (за комунізму), про стан культури та моралі (у деяких політичних концепціях консерватизму, націоналізму, християнської демократії) тощо. Назагал, сучасні політологічні та політико-філософські концепції держави переважно є багатофункціональними. В Україні наразі кращі здобутки досягнуто не в загальних концепціях держави, а в ділянці конституційно-правових та конкретних політичних досліджень: структура державної влади, розподіл гілок влади, дослідження функціювання різних структур сучасної української держави тощо.
    В. Лісовий

    Філософський енциклопедичний словник > держави концепції

  • 20 Дильтей, Вільгельм

    Дильтей, Вільгельм (1833, Бібрих - 1911) - нім. філософ, історик культури О. дин із провідних теоретиків філософії життя і герменевтики, який зробив вагомий внесок в методологію гуманітарних наук та близьких до них ділянок і форм історичного пізнання. Освіту отримав в Гейдельберзі й Берліні. Працював на посаді проф. у Базельському ун-ті, потім - у Кілі, Бреслау. У 1882 р. стає спадкоємцем Лотце в Берлінському ун-ті, де продовжує викладати до 1905 р. В його філософській творчості простежуються впливи класичного нім. ідеалізму (Кант і Гегель), неокантіанства баденської школи, романтизму (Шеллінг і Шляєрмахер), британського емпіризму (Локк, Г'юм, Дж. Cm. Міль, Бокль та ін.), нім. історичної школи (Ранке, Дройзен) Н. айважливішим філософським доробком Д. є теоретико-пізнавальний аналіз гуманітарного знання загалом та історії (як наукової дисципліни), зокрема, дослідження категоріальних структур життєвого досвіду, історичної свідомості та принципу історизму. Він заперечував поширений на той час вплив природничих наук на гуманітарно-історичне знання та універсалістські претензії їхніх методів; розвивав філософію життя, яка розуміла людину в її історичній випадковості та мінливості. Філософські досягнення Д. охоплюють кілька чільних тем: філософія життя; вчення про філософські категорії як форми репрезентації життя; теорія світоглядів; науки про дух (своєрідність гуманітарно-історичного знання порівняно з природознавством); історизм; співвідношення історичного розуміння та природничонаукового пояснення. Д. належить низка праць, присвячених висвітленню історії раннього християнства, ідей Ренесансу і Реформації, нім. Просвітництва і класичного нім. ідеалізму, історії філософії, літератури (особливо поезії), музики, малярства, архітектури, педагогіки. Виступаючи проти тенденції в історико-гуманітарних дисциплінах наблизитись до методологічного ідеалу природознавства, він намагався обґрунтувати й конституювати їх як інтерпретативні, тлумачні, "розуміючі" науки, здатні досягати об'єктивно-істинного знання й уникати при цьому релятивізму. Згідно з Д., розуміння завжди є розумінням значень, виражених певним чином, - у словах, реченнях, міміці обличчя та жестах співрозмовника, в людських вчинках, поведінці і діях, в наукових трактатах, літературних текстах, художніх образах, філософських системах та історичних світоглядах, музичних творах та інших об'єктиваціях життя в духовній культурі. Відповідно до цього він тлумачив індивіда не як ізольовану атомарну істоту чи абстрактну самосвідомість, а розглядав його у конкретному контексті соціально-історичного середовища С. утність людини може бути осягнута не в інтроспекції, а через пізнання усієї історії. Це історичне розуміння людини, проте, ніколи не може бути остаточним, бо сама історія ніколи не може стати остаточно завершеною. Жодна філософська система чи історична інтерпретація не можуть претендувати на "останнє слово" у філософії чи історії. Д. розрізняв три засадничі типи філософії: натуралізм, волюнтаристський ідеалізм та об'єктивний ідеалізм. їхній розвиток пов'язаний із чинником трансцендентального усвідомлення, що виникає в історичному процесі. Більшість об'ємних праць Д. так і залишились незавершеними і фрагментарними. Цим певною мірою було зумовлене те, що впродовж життя Д. його ідеї не мали належного впливу на сучасників. Тільки після смерті Д., коли друзі та учні мислителя видали зібрання його творів, яке включало багато неопублікованих рукописів і становило впорядкований виклад та систематизацію вчення Д., сповна виявилась значущість його творчих досягнень. Вчення Д. справило помітний вплив на Гуссерля, Гайдеггера, Ясперса, Ортегу-і-Гассета, Вебера, Гадамера, Рикера та ін.
    [br]
    Осн. тв.: "Вступ до наук про дух" (1883); "Дослідження першооснов наук про дух" (1905); "Досвід і поезія" (1905); "Типи світоглядів та їхнє виявлення в метафізичних системах" (1911).

    Філософський енциклопедичний словник > Дильтей, Вільгельм

См. также в других словарях:

  • пускати — а/ю, а/єш, недок., пусти/ти, пущу/, пу/стиш, док. 1) перех. і без додатка. Переставати тримати в руках, затримувати руками кого , що небудь, не вдержувати в руках. || Розслаблюючи, розтуляючи руки, пальці, переставати стискати їх або щось у них.… …   Український тлумачний словник

  • зробити — зроблю/, зро/биш; мн. зро/блять; док. 1) перех. Виготовити який небудь предмет, якусь річ і т. ін. || Приготувати їжу, виготовити напій. || Створити що небудь. 2) перех. і рідко неперех. Виконати якусь роботу, дію; виявити якусь діяльність;… …   Український тлумачний словник

  • іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || …   Український тлумачний словник

  • піти — I п іти див. піяти. II піт и піду/, пі/деш; мин. ч. пішо/в, шла/, шло/, мн. пішли/; наказ. сп. піди/; док. 1) Почати пересуватися, рухатися, міняти місце в просторі, ступаючи ногами (про людей і тварин); прот. стати. || Почати пересуватися… …   Український тлумачний словник

  • приймати — а/ю, а/єш, недок., прийня/ти, рідко приня/ти і діал. прийми/ти, прийму/, при/ймеш, док., перех. 1) Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось, або звідкись кого , що небудь. || Ловити що небудь кинуте. || Відбивати удар (м яча). Прийняти м яча на …   Український тлумачний словник

  • убиратися — I (вбира/тися), а/юся, а/єшся, недок., убра/тися (вбра/тися), уберу/ся, убере/шся, док. 1) у що, до чого і без додатка.Одягатися взагалі або певним чином (відповідно до якоїсь події, якогось свята і т. ін.). || Одягатися гарно, наряджатися. ||… …   Український тлумачний словник

  • ходити — ходжу/, хо/диш, недок. 1) Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); прот. стояти. || Мати здатність, бути спроможним переміщатися, ступаючи ногами. ||… …   Український тлумачний словник

  • складати — і рідко ісклада/ти, а/ю, а/єш, недок. скла/сти і рідко іскла/сти, складу/, складе/ш, док., перех. і без додатка. 1) Розміщувати що небудь у певному порядку, в одному місці. || Збирати докупи що небудь розкладене, розкидане і т. ін. || у що, як.… …   Український тлумачний словник

  • поступати — а/ю, а/єш, недок., поступи/ти, ступлю/, сту/пиш; мн. посту/плять; док. 1) неперех., заст. Іти, ступати. || перев. док. Зайняти певне місце, стати де небудь. || перев. док. Зайти, заїхати до кого небудь, кудись; завітати. || перен. Наставати (про… …   Український тлумачний словник

  • розписувати — ую, уєш, недок., розписа/ти, ишу/, и/шеш, док., перех. 1) Виписувати, переписувати окремо частини якого небудь тексту, твору з певною метою. 2) Розподіляти кого , що небудь певним чином, роблячи про це запис. || на кого, між ким, розм. Ділити що… …   Український тлумачний словник

  • складатися — а/юся, а/єшся, недок., скла/стися, складу/ся, складе/шся, док. 1) тільки 3 ос. Утворюватися з яких небудь елементів, частин і т. ін., мати своїми складовими частинами. || Створюватися, організовуватися, оформлятися шляхом об єднання (про групу… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»